RFID (англ. Radio Frequency IDentification, радіочастотна ідентифікація) – спосіб автоматичної ідентифікації об’єктів, в якому за допомогою радіосигналів зчитуються або записуються дані, що зберігаються в так званих транспондерах, або RFID-мітках.

Будь-яка RFID-система складається з пристрою, що зчитує (зчитувач, рідер або інтеррогатор) і транспондера (він же RFID-мітка, іноді також застосовується термін RFID-тег).

За дальності зчитування RFID-системи можна поділити на системи:

ближньої ідентифікації (зчитування проводиться на відстані до 20 см);
ідентифікації середньої дальності (від 20 см до 5 м);
дальньої ідентифікації (від 5 м до 300 м)
Більшість RFID-міток складається з двох частин. Перша – інтегральна схема (ІС) для зберігання і обробки інформації, модулювання і демодулірованія радіочастотного (RF) сигналу і деяких інших функцій. Друга – антена для прийому і передачі сигналу.

C введенням RFID-міток в повсякденне життя пов’язаний ряд проблем. Наприклад, споживачі, які не мають зчитувачами, не завжди можуть виявити мітки, прикріплені до товару на етапі виробництва і упаковки, і позбутися від них. Хоча при продажу, як правило, такі мітки знищуються, сам факт їх наявності викликає побоювання у правозахисних організацій і деяких представників Російської Православної Церкви.

Уже відомі програми RFID (безконтактні карти в системах контролю і управління доступом, системах дальньої ідентифікації та в платіжних системах) отримують додаткову популярність з розвитком інтернет-послуг.